е

Досвід роботи музкерівника Ворони А. А.

c

"Ми не здатні створювати геніїв ... Ми можемо тільки дати кожній дитині шанс реалізувати свої потенційні здібності... стати незалежною, впевненою, врівноваженою особистістю"... писала Марія Монтессорі. Тож саме музика неодмінно потрібна для розвитку людини. Музика не є предметом розкоші, без якого можна обійтися. Музикамогутнє джерело духовного збагачення. Саме тому найголовніше моє завдання – відкрити це джерело для усіх вихованців нашого закладу на музичних заняттях, музичних розвагах, святах, під час індивідуальної роботи з дітьми.
Сучасні діти живуть у пришвидшеному, стрімкому та енергійному ритмі життя. Вони не приймають авторитарного тону й тиску, оскільки волелюбні й незалежні, мають креативне мислення, власну точку зору, цікавий погляд на речі, а понад усе їх захоплює творча діяльність, зокрема й музична. Саме тому по-іншому, по-новому я навчаю дітей музики. Коректно і систематично вводжу дитину у світ прекрасного, доброго, творчого, емоційно високого.
Основною формою музичного виховання у дошкільному закладі є музичні заняття. Вони спрямовані на всебічний розвиток дошкільників та формування їхніх музичних здібностей. У процесі музичного виховання діти ознайомлюються з різноманітними музичними творами, набувають певних знань, умінь та навичок зі слухання музики, співів, музично-ритмічних рухів. У дітей виховується любов до музики, формуються музичні здібності, оцінне ставлення до музичних творів. Діти вчаться відчувати ритм та мелодійність твору, у них формується здатність адекатно реагувати на це своїм голосом та рухами, у них розвивається інтерес до різних музичних інструментів та бажання грати на них. Позитивні результати у музичному вихованні і розвитку дітей я досягаю завдяки врахуванню специфіки їх психічного розвитку. Для цього педагог має знати види дитячого музичного фантазування та етапи розвитку творчої активності дітей і вміти уникати прямого повідомлення необхідних знань, створювати ситуації, які спонукають дітей шукати відповіді на запитання, способи діяльності, розвивати мислення, руйнувати стереотипи.
Лише на основі цих знань можливо здійснити музичне виховання дітей, відкрити їм прекрасний світ істинного музичного мистецтва, як значної і невід'ємної частини їхнього життя.
Дитина дошкільного віку – це маленька людина з відчуттям природного відкриття світу. Вона здатна творити яскраво і талановито, якщо для цього будуть сприятливі умови: дорослі прихильно ставитимуться до найнеймовірніших версій і форм прояву фантазії. Щоб підтримати у дітей їх природні творчі прагнення і прояви, я намагаюся запропонувати їм такий матеріал, з яким вони можуть творити і фантазувати. Одним з таких матеріалів може бути музика.
Слухання правильно підібраної музики з виконанням психогімнастичних етюдів підвищує імунітет дітей, знімає напругу і дратівливість, головний і м’язовий біль, відновлює спокійне дихання.
Проаналізувавши основні властивості музичного звука, які впливають на фізичний стан людини, зокрема дитини, я прийшла до такого висновку: педагог, який має музичну освіту, знається на творах класичної музики та володіє грою на певному музичному інструменті, за бажанням може спробувати себе у ролі музичного терапевта.
Основним завданням музично-терапевтичних занять з дітьми є гармонізація психосоматичних процесів, які відбуваються у дитячому організмі. Але такі заняття можуть мати не лише оздоровчу мету, а й розвивальну – розвиток музичних здібностей. На музично-терапевтичних заняттях використовуються такі самі види діяльності, що є обовязковими й для кожного музичного заняття у дошкільному закладі. Зокрема, це:
· слухання музичних творів;
· спів пісень;
· ритмічні рухи під музику;
· ігри під музику.
Найбільший музично-терапевтичний вплив на дітей все ж має цілеспрямоване слухання музичних творів.
Я тісно співпрацюю з вихователями та рекомендую їм здійснювати музично-терапевтичний вплив і під час занять у групі. Йдеться про мимовільне слухання дітьми спеціальної оздоровчої музики тоді, коли вони залучені до будь-якого виду діяльності, не пов’язаного з вербальним спілкуванням – малювання, ліплення, виконання фізичних вправ тощо. Найоптимальніша періодичність та тривалість таких музично-терапевтичних «сеансів» слухання музики для дітей дошкільного віку – щоденно по 30 хвилин.
Я рекомендую педагогам приділяти увагу класичним творам, спеціально написаним для дітей.
Дітям старшого віку до вподоби класичні твори, де вони переживають разом з героями. Під час такого прослуховування демонструю картини, ілюстрації до музичних творів, казок. Особливо широко використовую музично-дидактичні ігри: «Тихі і голосні дзвіночки», «Музика пори року», «Як співає мій друг», «Пташки та пташенята» та інші. Малюкам груп раннього та молодшого віку подобаються ігри-забави з дорослими: «Ладоньки-ладусі», «Плескаємо-тупаємо», «Калачі». Тут велике значення має встановлення емоційного контакту між дитиною та вихователем, пробудження в малюка почуття довіри до дорослого.
Ввести дитину в чарівний світ музики, всіляко розвивати її музичні і творчі здібності – покликаний музичний керівник. Великі виховні можливості музики можуть бути реалізовані, якщо музичний керівник, звертаючись до почуттів і мислення дітей, розвиває їхню музичність, творчі здібності, навчає розуміти і оцінити музичні твори. Важливо в діях пробудити постійну потребу у спілкуванні з музикою.
Формувати духовне здоровя так само важливо, як фізичне і психічне, тому я намагаюся донести до вихованців дух предків, щоб памятали і не забували діти «чиї сини, чиїх батьків». Уже традиційними стали проведення народних свят: «Вклонімося хлібові», «Свіччині вечірки», «Осінній ярмарок», «Красне сяйво калити», «Ой, хто, хто Миколая любить», «Свято зустрічі весни», «Великдень», «Івана Купала». На святах діти музики, декламатори, актори, співаки і танцюристи. Вони відчувають себе синами і доньками рідної України-неньки, а також проявляють свої позитивні емоції.

Етюди з психогімнастики

Етюди для прояву дитиною індивідуальності у вираженні емоцій (з відповідним музичним супроводом)
«Нова лялька» (етюд на вираження радості) – однойменна музика з «Дитячого альбому» П.Чайковського.
Дівчинці подарували нову ляльку. Вона радіє, весело стрибає, кружляє, грається з лялькою.
«Баба Яга» (етюд на вираження гніву) – однойменна музика з «Дитячого альбому» П.Чайковського.
Баба Яга спіймала Оленку, звеліла їй затопити піч, щоб потів з’їсти дівчинку, а сама заснула. Прокинулася, а Оленки немає – втекла. Розсердилася Баба Яга, що без вечері залишилася, бігає по хаті, ногами тупає, кулаками розмахує.
«Фокус» (етюд на вираження здивування) – «Жарт» Й.С.Баха.
Хлопчик дуже здивувався, побачивши, як фокусник посадив у порожню валізу кішку й закрив її, а коли відкрив, кішки там не було. З валізи вистрибнув собака.
«Попелюшка» (етюд на вираження смутку) – «Мелодія флейти» з опери Х.В.Глюка «Орфей і Евридіка».
Попелюшка повертається з балу дуже сумна: вона більше не побачить Принца, до того ж дівчина загубила свою туфельку.

h

Кiлькiсть переглядiв: 27

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.